Повстати (повставати) й постати (поставати)

Повстати (повставати) й постати (поставати)

Дехто не розрізняє схожих слів повстати й постати, через те каже: «Отоді передо мною повстала проблема – як мені жити в такому становищі далі?»

Слова повставати, повстати означають «підніматися (піднятися), вставати (встати) відразу кільком людям»: «Повставали з?за столу, подякували хазяїнові» (Панас Мирний), «пробуджуватися (пробудитися) до активних дій», «учиняти (учинити) заколот, повстання», «діяти (подіяти) вороже до когось»: «І соромно мені вам зізнаватися, що повстав я проти шлюбу» (Ю. Яновський). Слова постати, поставати означають «виникнути (виникати), утворитися (утворюватися)»: «Силами ентузіастів–запоріжбудівців постала з руїн «Теплоелектроцентраль» (Остап Вишня); «Ні, я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала» (Леся Українка).

З цього видно, що в першій помилковій фразі треба було сказати: «Отоді передо мною постала проблема…»